Опубліковано в німецькому журналі «Lebendige Erde», номер 4/2023
Аграрний сектор є однією з найважливіших галузей української економіки. Площа сільськогосподарських угідь в Україні становить близько 43 мільйонів гектарів, що приблизно вдвічі більше, ніж у Німеччині. Україна виробляє харчові продукти не лише для себе, а й на експорт, це стосується, зокрема, й органічного сектору. 24.02.2022 р. стало початком повномасштабної війни Росії проти України. Відтоді майже щодня лунають повітряні тривоги через загрози ракетних ударів, на сході тривають безперервні бої, гинуть люди, а руйнування незмірні. В тому числі й у сільському господарстві.
До початку війни близько 400 органічних господарств в Україні працювали відповідно до вимог Органічного Регламенту ЄС, обробляючи площу біля 460 000 га. Це відповідало приблизно 1,3% від загальної площі сільськогосподарських угідь. Крім того, існувало близько 100 сертифікованих органічних переробників і трейдерів. За даними проєкту «Німецько-українська співпраця в галузі органічного сільського господарства» (COA), близько 80% органічних підприємств продовжують працювати й обробляти свої землі попри війну.
Останніми роками в Україні також зростає кількість біодинамічних господарств, зараз існує близько 30–40 таких ферм різного розміру. Вони розміщені по всій країні і реалізовують свою продукцію безпосередньо на ринках або ж, у зв’язку з війною, віддають її безкоштовно біженцям чи військовим. Деякі з біодинамічних господарств опинилися під російською окупацією в перші місяці після нападу, а згодом були звільнені, інші досі залишаються на окупованій території. Як би дивно це не звучало, але з початком російської агресії в Україні зріс інтерес до біодинамічного сільського господарства. Можливо, причиною цього став брак ресурсів, можливо, підвищений інтерес до принципу цілісності, а може, прагнення спробувати нові ідеї щодо ведення сільського господарства в цих жахливих умовах і поєднати екологічну, соціальну та духовну складові.
Віталій Воронцов, фермерське господарство «Nuts`N’Garden»
Громадська спілка «Біодинаміка України»
Біодинамічна спілка України була заснована у 2017 році з метою об’єднати всіх, хто бажає розвивати біодинамічне сільське господарство в країні. Через місяць після початку роботи спілки за ініціативи української біодинамічної активістки Марини Богданок був організований перший навчальний курс з основ біодинаміки. До 2018 року двадцять пілотних господарств пройшли навчання і змогли вперше отримати
практичний досвід. Більшість модулів проходили в сертифікованому біодинамічному господарстві «Жива земля Потутори», що знаходиться на заході України. За підтримки Німецько-українського проєкту COA з 2019 року тут регулярно проводять курси з різних тем біодинамічного сільського господарства, останній з таких курсів відбувся наприкінці квітня 2023 року за участі 40 осіб. Навчальні курси також проводяться в інших біодинамічних господарствах або онлайн. Попри війну, зацікавлені особи приїжджають з усіх куточків країни. Окрім господарства в Потуторах, центри з виробництва біодинамічних препаратів тепер також є й на півдні України — на винограднику Тетяни Шмаглюченко та в центральній Україні – в господарстві Віталія Воронцова «Nuts’N’Garden» з фундуковим садом.
Діяльність і поточні проєкти
Завдяки фінансовій підтримці проєкту COA, в останні кілька років «Біодинаміка України» також була представлена на виставці Biofach, а цього року надрукувала календар Марії Тун українською мовою. Крім того, в березні 2023 року за підтримки проєкту пройшла онлайн-лекція виконавчої директорки «Demeter im Westen» Уте Рьоннебек (Ute Rönnebeck) про структуру та діяльність регіональної асоціації Demeter. Участь у заході взяли понад 25 осіб з біодинамічних господарств України. Світлана Щокіна, співробітниця проєкту COA, яка мешкає в Києві, зараз перекладає українською мовою книгу Петера Краузе «Антропософські основи біодинамічного сільського господарства», яку було видано минулого року видавництвом INFO3. За останні місяці «Біодинаміка України» також налагодила контакти з Demeter International і почала тісніше співпрацювати з організаціями Demeter у Польщі, Литві та Німеччині.
На початку року «Біодинаміка України» провела заходи й на неокупованій частині Сходу, поблизу міста Дніпро, в органічному господарстві «Соколово». Зараз це господарство є східним центром виробництва препаратів, у тому числі для фермерів, чиї землі наразі окуповані, що змушує їх переїжджати в більш безпечні місця. Один з таких фермерів – Олександр Орєхін, власник фермерського господарства «Козак
Органік». Зараз він практикує біодинаміку на фермі, на якій мешкає, та мріє повернутися на свою землю і вирощувати найкращі в Україні біодинамічні овочі.
Восени 2023 року «Біодинаміка України» планує закласти біодинамічні препарати на півночі країни на «Велесовій фермі» Михайла Травецького. Власник і ветеринар у третьому поколінні розводить на своїй фермі дуже давню сіру українську породу корів, для якої характерна надзвичайна опірність хворобам. З молока від своїх корів Михайло виготовляє вишукану моцарелу.
Михайло Травецький зі своїми сірими коровами
Розмаїття фермерських господарств: від гірських кіз до рибництва
Окрім вже згаданих ферм, є й інші біодинамічні господарства. Серед них, зокрема, козина ферма «Мірина майстерня сиру», якою керує Мирослава Волощук. Сімейна ферма розташована в гірській місцевості на південному заході України. На сьогодні в господарстві утримують 40 гірських кіз, виробляють десять видів сиру та випікають традиційний український хліб на заквасці. Міра реалізовує свою продукцію на місцевому ринку.
Мирослава Волощук на власній козиній фермі на заході України
Або, наприклад, фермерське господарство Тараса Суходольського: воно розташоване в західній частині України і працює згідно з біодинамічними принципами вже близько 20 років на площі 18 гектарів. Це комплексне господарство, в якому є свині, кози, кури й качки. А ще на фермі розводять форель. На городі цілорічно вирощують часник, перець, хрін і лікарські рослини, а в лісі біля саду – гриби. Зараз Тарас розробляє проєкт реабілітаційного центру для людей, котрі постраждали від війни. Відвідувачі центру зможуть відновити сили в цьому затишному біодинамічному куточку, де панує любов.
Варто згадати господарство Геннадія Руденка «Фіш Парк Забір’я», що в Київській області: тут у каскаді озер розводять п’ять місцевих видів риб, інтегруючи біодинамічні принципи. А в компостних купах розводять черв’яків, щоб забезпечити риб усім необхідним харчуванням. Відзначимо також оленячу ферму в Сумській області на півночі України, де колишній професійний каскадер Дмитро Русанов у природних умовах розводить чотири види благородних оленів. Такі господарства не є типовими, але вони дуже природні та прагнуть застосовувати біодинамічні принципи від самого початку своєї діяльності.
В Україні є великий потенціал для розвитку біодинамічного сільського господарства — такого способу господарювання на землі, де особливу увагу приділяють екології, захисту клімату, регенеративному сільскому господарству та наслідкам людської діяльності для майбутніх поколінь. І все це попри війну. «Біодинаміка України» постійно працює над тим, щоб її нинішні та майбутні господарства й надалі працювали та розвивалися у цьому напрямку.
Колектив авторів:
Євгенія Ющенко, голова ГС «Біодинаміка України»
monadagroup@gmail.com; facebook: biodynamics.ua
Д-р Штефан Дреесманн, керівник проєкту «Німецько-українська співпраця в галузі органічного сільського господарства»
stefan.dreesmann@afci.de; http://coa-ukraine.com/de/