В Європейському Союзі державне регулювання в сфері органічного виробництва здійснюється згідно Регламенту ЄС №848/2018, що набув чинності з 1 січня 2022 року, на заміну та скасовуючи дію Регламенту (ЄК) № 834/2007, як основний базовий документ, що описує правила органічного виробництва та маркування органічної продукції в ЄС. На основі Регламенту (ЄС) № 2018/848, Комісією було прийнято наступні другорядні акти:
i. делеговані регламенти, які слугують актами загального впровадження та доповнюють чи замінюють певні частини базового регламенту;
ii. імплементаційні регламенти, що використовуються з метою зазначення універсальних умов щодо впровадження певних вимог.
Другорядні акти щодо органічного виробництва охоплюють такі основні сфери: виробництво та маркування, контроль та обіг. Вони також містить докладні вимоги до органічного виробництва різних категорій продукції (рослинництва, тваринництва, аквакультури, харчових продуктів та продукції виноробства, кормів, а також інших продуктів, додатково включених у сферу регулювання).
Сертифікація за даним регулюванням дає право операторам маркувати свою продукцію з використанням органічного знаку євролисток», а також експортувати її як органічну до країн ЄС і не тільки.
На українську мову перекладено практичний довідник, що містить технічну інформацію щодо нового регламенту, привертаючи увагу до основних змін і впливу нового Регламенту на діяльність операторів і органів сертифікації.
Довідник було складено з метою створити для кожного оператора орієнтир у процесі переходу до нового органічного законодавства ЄС.
Відповідно до статті 46 Регламенту (ЄС) 2018/848, здійснювати контроль та видавати органічні сертифікати в Україні з метою імпорту органічної продукції до Європейського Союзу мають право лише ті сертифікаційні органи, які пройшли процедуру визнання та включені Європейською Комісією до офіційного переліку затвердженого Комісією Європейського Союзу (Імплементаційний Регламент (ЄС) №2024/2794 від 31.10.2024).
Існує також широкий спектр приватних органічних стандартів, власниками яких, зазвичай, є фермерські асоціації.
Залежно від країни, приватне органічне маркування може бути важливим, тому що частина споживачів довіряють тільки їх «логотипу».
ПРИКЛАДИ ВАЖЛИВИХ ПРИВАТНИХ/ НАЦІОНАЛЬНИХ ОРГАНІЧНИХ МАРКУВАНЬ
